Не дивно, що деснянцям у матчі з командою Львова, (яка доречі будь що намагатиметься повернутися до еліти українського футболу) не змогли показати гідної гри. Через низку фінансових проблем які просто таки навалилися на команду, взагалі під сумнівом було питання виїзду на цю гру, але всеж о 22-й годині вечора команда завантажилась у автобус (комфортабельним його назвати важко, бо навіть після зливи у ньому почав протікати дах), і вирушила на гру другого туру до містечка Добромиль, що на львівщині. Близько 10-ї ранку команда прибула до міста Самбір, де й розташувалася у готелі, втомлені футболісти мали  трохи більше п'яти годин на відпочинок, одразу після якого вже час було рушити на саму гру. Година їзди від Самбору по жахливій гірській дорозі, і от він – Добромиль – тихе, затишне містечко у горах, з дуже і дуже гарним краєвидом, і всього на всього у 15-ти кілометрах від Польського кордону. А красень стадіон, який носить назву «Княжа-арена» є прикрасою цього містечка. Склалося враження, що дуже люблять у Добромилі футбол, бо матч відвідала більша половина неселення містечка (у якому мешкає трохи більше чотирьох тисяч чоловік).

Господарі поля одразу притисли гостей з півночі до їх воріт, і дали зрозуміти, «хто в домі  господар», і що будь-який інший результат окрім перемоги їх не влаштує. У «Десни» в першому таймі не виходило взагалі нічого, наші футболісти лише кілька разів спромоглися перейти на половину поля суперника. Жодного удару ні у площину, ні повз воріт завдати у першому таймі так і не вдалося. А от у господарів з ударами було на багато краще, кілька разів потужно «стріляв» Баранець, але рятував гостей кіпер Пилипенко,  який доречі досить не погано відстояв (у порівнянні з першим матчем). Але всеж відзначитися господарям вдалося ще у першому таймі, на 29-і хвилині  Богач підштовхнув у штрафному майданчику нападника «городян», і арбітр не вагаючись вказав на «точку». Вболівальники ФК «Львів» обступивши ворота деснянців благали реалізувати пенальті Федорчука, що вирішив взяти на себе цю відповідальну роль. Федорчук вирішив бити у правий від себе кут – Пилипенко відгадав напрямок удару, і навіть здалося відбив шкіряного, але нажаль у ворота. 1:0.

На 32-й хвилині прикру травму отримав Сердюк, і вимушений був покинути поле.

Після забитого голу, господарі на куражі помчалися добивати раненого суперника, але збільшити перевагу у першій половині зустрічі так і не вдалося, нападникам Львова то не вистачало точності, то «сіверян» рятував кіпер Пилипенко.

Початок другого тайму шокував деснянців, яких доречі підтримувала досить солідна група фанатів з Чернігова.

На 46-й хвилині львів’яни заробили право на штрафний удар, з якого послідувала навісна передача до воротарської зони гостей, у якій найвищим виявився Худзік – який перестрибнувши всю оборону «Десни» легко переправив м’яча у кут воріт – 2:0. За 20 хвилин потому Худзік зігравши у «стіночку» з Баранцем, вийшов на побачення з Пилипенком, але переграти нашого стража воріт йому не вдалося.

Писати ж, що Десна могла вирвати перемогу в кінці матчу не буду, бо навіть натяків на це нажаль не було. За весь матч футболісти «Десни» жодного разу не спромоглися нанести удар у площину воріт, та й взагалі на пальцях можна підрахувати скільки разів гостям вдалося перейти половину поля. Тож закономірна поразка - 2:0.

Таким чином, після двох турів, маючи у активі одне очко наша команда посідає 11-у сходинку у турнірній таблиці.

Наступну гру «Десна» проведе вдома – 1-го серпня до Чернігова у гості приїде лідер першості ПФК «Севастополь» початок матчу, на стадіоні ім. Ю.О. Гагаріна о 18:00.