Диво в Добрянці
Утім, запевняє
почесний голова обласної футбольної федерації (ЧРФФ) Валерій Полєвой, є
на Чернігівщині й стадіони, що ними їхні власники мають усі підстави
пишатися. «Ще п’ять-шість років тому «Полісся» з Добрянки приймало
суперників на полі, оточеному кількома рядами трибун зі звичайними
лавками, − розповідає він. − Нині ж, завдяки президентові клубу Івану
Чаусу, на затишному клубному стадіоні встановили індивідуальні сидіння,
є крита ложа преси, а газон − один із найкращих в області».
Похвала від Луческу
«Заслуговує на увагу й арена у
Плисках, де грають перша і друга команди клубу «Єдність», − продовжує
Полєвой. − Пластикові сидіння, електронне табло, чисті підземні
роздягальні, поруч − майданчик із штучним покриттям. До речі, якість
тамтешнього поля відзначав румунський тренер Мірча Луческу, коли
донецький «Шахтар» проводив у Плисках матч Кубку України». За словами
почесного голови ЧРФФ, комфортні стадіони мають Кобижча, Бахмач
і Ніжин. Остання арена, до речі, шість років тому приймала поєдинок
Кубку УЄФА серед жіночих команд.
Плацдарм зенітної батареї
Найстаріша та найбільша арена
регіону − стадіон, що в 1961-му отримав ім’я першого космонавта Юрія
Гагаріна, − побудований у 1936 році. Під час Великої вітчизняної війни
спорткомплекс, на території якого розташовувалася зенітна батарея,
суттєво постраждав від ворожих бомбардувань. До повноцінного життя
споруду повернула лише реконструкція, яку завершили у 1960 році. Саме
тут приймає суперників місцева «Десна».
Аванс від ФФУ
Зараз 12-тисячний стадіон, лише одна трибуна
якого обладнана індивідуальними сидіннями, виглядає дещо застарілим.
Однак його директор Олександр Овчаренко сподівається, що скоро
чернігівці зможуть побачити арену іншою − сучасною і зручною. «Так,
Федерація футболу України надає нам право проводити відбірні матчі
жіночих чемпіонатів світу та Європи, однак я розумію, що це − аванс,
який треба відпрацьовувати. Вже майже рік ми перебуваємо на балансі
Міністерства у справах сім’ї молоді та спорту, на допомогу якого дуже
розраховуємо», − зазначає він.
Оптимістичний погляд
«Наразі вже існує чотирирічний план
розвитку спорткомплексу. Реконструкція проходитиме поетапно. Спочатку
треба оновити бігові доріжки. Далі прийде черга підтрибунних приміщень
− залу для важкої атлетики, роздягалень і санвузлів, а також
легкоатлетичного манежу, − каже Овчаренко. − Я дивлюся в майбутнє з
оптимізмом, та й у Міністерстві спорту запевняють, що всі плани
реконструкції будуть втілені у життя».
