Як „Десна” подолала блокаду

Хтось підрахував, що Чернігів без великого футболу прожив 139 днів. За цей час
не лише в Десні багато води сплило, а й у „Десні” також багато що змінилося –
змінилося керівництво клубу, тренерський склад команди, та й сама команда
змінилася на кілька прізвищ. Тож 5 квітня чернігівські вболівальники отримали
можливість на власні очі переконатися футбол у місті живе чи виживає.


Матч з охтирським „Нафтовиком” цього року був дебютним для „Десни”, оскільки її
перший весняний суперник, „Княжа” зі Щасливого, відмовилася від участі в
змаганнях, віддавши чернігівцям першим 3 очка автоматично.

Виграє не той, хто б’є, а той, хто влучає

Перший тайм матчу пройшов з деякою територіальною перевагою гостей. Щоправда, до
ситуацій, які б змусили чернігівські трибуни хапатися за серце, справа дійшла
лише раз – коли деснянці дозволили нападаючому гостей Олександру Саванчуку
майже з центра поля втекти на побачення з воротарем „Десни”. Голкіпера форвард
перекинув, але у ворота не влучив, і трибуни полегшено зітхнули, мовляв,
минулося.
А на 31-й хвилині рахунок було відкрито. Півзахисник господарів Богдан Кобець з
лівого флангу атаки подав зі стандарту приблизно на „позначку”, де захисник
охтирців зрізав м'яча у штангу власних воріт. Але на добивання першим встиг
Володимир Кілікевич і зірвав овації на трибунах.

Кесарю – кесареве

Наступна хвиля овацій прокотилася у перерві, коли із 70-річчям вітали патріарха
чернігівського футболу Юхима Школьнікова. Ювілярові „дісталося” від
представників ФФУ та ПФЛ Олександра Бобарика, який свого часу грав під
керівництвом Юхима Григоровича, та Валерія Баглая, а також від гостей із
Чернівців, де Школьніков залишив про себе добру пам'ять, від обласної влади,
регіональної федерації футболу, друзів і, звичайно ж, вдячних вболівальників.

Протрималися!

Другий тайм знову розпочався атаками охтирців, що змусило головного тренера
„Десни” Михайла Дунця вибігати до лінії поля з прочуханами на адресу своїх
підопічних. Надалі наші в захисті, де виділявся новий капітан команди Максим
Боровков, який цього дня відзначив своє 32- річчя, заграли обережніше. А коли
треба було, то огріхи захисників підчищав голкіпер Андрій Федоренко. У підсумку
до кінця матчу охтирці так і не засмутили ані Андрія, ані Дунця, ані майже 6
тисяч глядачів (таку кількість оприлюднив оновлений сайт клубу fcdesna.at.ua),
які спостерігали за матчем. Рахунку 1:0 господарям вистачило, щоб розійтися у
доброму гуморі.
Тож футбол у Чернігові живе!


На післяматчевій прес-конференції

Вадим Колесник, тренер „Нафтовика”:
- На сухому та нерівному газоні важко грати у комбінаційний футбол. Ми
контролювали гру, але реалізувати перевагу не змогли. „Десна” не показала чогось
надзвичайного. У них було лише бажання, та його вистачило. Це не господарі
виграли – це ми програли.

Михайло Дунець, головний тренер „Десни”:
- Не запитуйте мене про сьогоднішню гру та дії футболістів. Три очка є – і це
головне. З відомих причин ми не готові у повній мірі функціонально, ми не
зіграні, але у нас є дисципліна й характер. Це компенсувало відсутність гри.
Головне, що всі повністю виконали установку – ви бачили, що у нас усі, хто не
нападаючі, половину поля майже не переходили. Поки що доводиться грати так.
Сьогодні головне – результат. А гра з’явиться через декілька матчів. Хоча,
враховуючи, що два наступні поєдинки ми граємо проти „Закарпаття” та „Оболоні”,
знову доведеться майже всією командою „брати щити” та ставати біля своїх воріт.

Задача на кмітливість

Брати участь у післяматчових прес-конференціях регламент зобов’язує лише
тренерів, та до журналістів вийшов і президент „Десни” Валерій Коротков, який,
зокрема, сказав:
- Після гри я зайшов у роздягальню до гравців, привітав їх з перемогою та
преміював Максима Боровкова. На мою думку, Михайлу Михайловичу вдалося за
короткий час створити команду. Я дуже люблю футбол і хочу втілити свою мрію.
Вона полягає в тому, що я не хочу більше грати в першій лізі. Хто розуміє, про
що я, той здогадається.