Ім’я Олександра Поворознюка як одного з очільників футбольного клубу вперше було оприлюднено на чернігівському стадіоні імені Ю. Гагаріна  під час відкриття весняної частини нинішнього чемпіонату. А після наступної  домашньої гри  деснянців – з київською «Оболонню» - автору цих рядків випала нагода познайомитися з ним. 

  Олександр Григорович зазначив, що футболом захопився з дитинства, а за дорослих (приписували роки) грав, починаючи з тринадцяти літ. До служби в армії  залучався у резервісти кіровоградської «Зірки», криворізького «Кривбасу». Але на тому його футбольна «кар’єра» і закінчилася. «Здібності, вважаю, у мене були, однак життєві обставини не сприяли їх розкриттю», - зауважив О. Поворознюк. А про   свою агрофірму сказав, що господарює на десяти тисячах гектарів орної землі, у «Пятихатській»  - 236 працюючих. «Я, звісно, ніякий не олігарх, не мільйонер, - поділився також співрозмовник.    – У той же час досягнув того,  що реально маю змогу фінансувати команду першої ліги».   

   Додаткова ж інформація про агрофірму та його керівника «випливла» з Інтернету. Серед іншого привернула увагу стаття «До гектарів ще й голова потрібна», яка була опублікована  у парламентській газеті «Голос України» і в якій ідеться про те, як, прийнявши наприкінці 2006 року  на прохання мешканців Володимирівки тамтешній тоді практично уже розвалений сільгоспкооператив, талановитий енергійний господарник у стислі терміни перетворив його на міцну  агрофірму  «П’ятихатська». 

  А на що Олександр Поворознюк хоче звернути увагу як новоспечений президент футбольного клубу «Десна»? Учора вранці, даючи ексклюзивне експрес – інтерв’ю «Українському футболу», він зробив такі акценти: «Те, що коїться у самому футбольному клубі і навколо нього, не може не викликати тривоги. Потрібно наводити порядок. І я його наведу. Наведу, пам’ятаючи, зокрема, про те, що свідома міцна дисципліна починається із своєчасної виплати зарплати. Це по-перше. А, по-друге, я беру футбольний клуб не для того, аби піарится. «Десна» - то відомий в Україні бренд. Мені ж треба буде багато потрудитися, щоб стати у чернігівському футболі своїм. Маю також наголосити, що я рішуче виступаю за конструктивну співпрацю з міською владою. Вважаю ненормальним становище, коли футбольна команда сприймається керівником клубу як дорога іграшка, котрою можна побавитися, а потім кинути її, чи таким собі засобом для задоволення власних непомірних амбіцій, досягнення далеких від футболу цілей. Народна гра, твердо переконаний, повинна об’єднувати, а не роз’єднувати людей. І, на мій погляд, саме такою повинна знову стати місія «Десни», яка представляє чудове місто, де так люблять футбол.

Віктор МУХА.

"Український футбол".