До звітного туру чернігівці двічі поспіль виграли в домашніх матчах, обидва рази відвантаживши суперникам по три голи. З перших хвилин матчу з "Олімпіком" стало зрозуміло, що традиція перемог на класі навряд чи повториться. Надто вже впевнено почали гру гості. Вже на другій хвилині Пєвнєв видав рейд в чужий карний майданчик і лише ризикований підкат Каваціва (сантиметр в бік і влучив би не в м’яч, а в ногу) врятував ситуацію.

За дві хвилини Алексанов потужнім дальнім ударом перевірив пильність Федоренка, що повернув собі місце в воротах після невдалої гри Шевченка в Полтаві. Потім Семенина прорвався до межі воротарського "Десни", але трохи заплутався в м’ячі і перед ним тієї ж миті виросли Мельник і Каваців, які заблокували удар.

Чернігівці ж вперше вдарили по воротах суперника лише на 15 хвилині, коли Мачуленко метрів з 22 несильним ударом потренував Махарадзе. А от наступний сплеск у грі господарів ознаменувався двома прекрасними нагодами для взяття воріт.

На 22 хвилині Мачуленко втік лівим флангом від Пєвнєва і віддав пас в район 11-метрової позначки, куди увірвався Агапов. Форвард бив без перешкод з льоту, але м’яч пролетів в метрі від стійки воріт. Ще за хвилину ця відстань скоротилася разів в 10, коли після навісу Картушова з того самого лівого флангу Агапов кивком голови підрізав м’яч в дальній кут. Снаряд фактично облизав штангу.

"Олімпік" відповів подвійним штрафним. Перший, після дрібного фолу на підступах до воріт чернігівців небезпеки, здавалося, не ніс. До воріт метрів 35, вітер від воріт і, як підсумок, лише дві людини в стінці. Але треба ж було такому статися, що м’яч після удару Семенини влучив в руку одному з "стіночників" - Кондратюку.

З відстані на дев’ять метрів коротшої Семенина пробив ідеально – над стінкою з підкруткою прямо в дев’ятку воріт протилежну від кута, який зайняв Федоренко.

Поки гості раділи, головний тренер "Десни" зняв з гри Гулордаву, який повністю випав. Чепурненко, щойно вийшовши на заміну, відзначився дальнім неточним ударом, але до перерви господарі переломити хід матчу не зуміли.

За них це зробив головний антигерой першого тайму Пєвнєв. Від нього на фланзі раз по раз втікали Мачуленко і Картушов, він же заробив єдину жовту картку в першій половині гри, він же і зрівняв рахунок. Причому навіс Луценка з правого флангу був абсолютно безадресним – перед воротарським майданчиком Махарадзе перебували лише три захисники "Олімпіка". Пєвнєв вирішив перестрахуватися і головою чи то скидав м’яч воротареві, чи то виносив його на кутовий… Вийшло ні те, ні інше – м’яч пролетів повз шокованого голкіпера і влучив в самісінький кут воріт.

Мачуленко! Саме він після 10-хвилинного затишшя на початку другого тайму видав чудове соло. В стилі кращих баскетболістів він на куті штрафного перевисів Пєвнєва (черговий привіт лівому захиснику гостей), потім, прийнявши м’яч вдало поставив опоненту корпус і по дузі бив у дальню дев’ятку. Вийшло в дальню "над хрестовиною".Правильная сервировка фруктов

"Олімпік" відповів не менше гостро. Алексанов на лівому фланзі дитячим фальшивим замахом відіграв Картушова і мав чудову нагоду пробити (до воріт було не більше 6-7 метрів), але вирішив віддати в центр на Ситника, якого встигли накрити захисники "Десни".

Наступним на порцію критики від вболівальників нарвався Агапов. В ході затяжної атаки "Десни" форвард отримав м’яч на 11-метровій позначці. Перед ним – лише Огіря і Махарадзе по центру воріт - бий на точність в будь-який з кутів. Але молодий футболіст розгубився і пробив прямо в захисника.

Відверто кажучи, до кінця тайму більше нічого гідного уваги не виникало, а розв’язка настала на заключних хвилинах. Кирило Доршенко в результаті нехитрої стіночки вивалився сам на сам (на плечах два захисники) з воротарем "Десни", але відірватися від опікунів не зміг, почав підбирати ногу, "танцювати" на місці і шикарну нагоду втратив – м’яч відскочив до когось з оборонців команди господарів. Здавалося, винос куди подалі вирішить всі проблеми, але м’яч незрозумілим чином відскочив прямо в ноги того ж таки Дорошенка. Він прокинув собі на хід і впав, викликавши у арбітра дивне бажання свиснути і призначити пенальті.

Незважаючи на пробіжки перед встановленим м’ячем Мельника і Каваціва і потужний гул трибун, Дорошенко не схибив, пробивши впритул зі стійкою воріт. В останні хвилини у господарів навали не вийшло, а після свистка Андрію Грисьо довелося витримати спочатку словесну атаку з боку гравців "Десни" і Олександра Рябоконя, а потім атаку пластиковими пляшками і навіть футболкою від вболівальників. Такого не пригадую з травня 1995 року, коли в матчі з луганським "Динамо" в арбітра летіли запальнички і навіть невеликі камінці.